Я прокидаюсь з блаженним відчуттям того, що по справжньому виспалася. Моя кімната пахне деревом та медовим віском зі свічок на поличці. За великим панорамним вікном кружляють сніжинки. Встаю з ліжка і бачу, що все навкруги вкрито білосніжною та пухнастою ковдрою зі снігу. Відчуття абсолютного щастя, як в дитинстві. Сьогодні ми будемо зустрічати Новий Рік.

Всією сім’єю ми приготуємо святкову вечерю. Мама найсмачніший в світі Олів‘є за своїм фірмовим рецептом.

Я — справжню італійську лазанью.

Мій чоловік займеться закусками.

А тато одягне спеціальну рукавичку - кольчугу. Вона срібляста, в мілку металеву сітку, як справжня лицарська броня.
Він візьме маленький ніж, з пузатою рукояткою, та почне відкривати сіро-чорні раковини устриць.

Ми будемо сміятися, пити вино, та згадувати веселі історії минулого.

Мій маленький син буде кожні 20 хвилин підбігати з запитанням: «чи скоро вже прийде той Санта Клаус з подарунками??»

А наші собаки по черзі намагатимуться вкрасти якийсь смаколик поки ніхто не бачить.

Ввечері прийдуть наші друзі зі своїми дітьми та почнеться святковий хаос.

Музика, сміх, подарунки, смачна їжа, бульбашки шампанського та терпкий глибокий смак червоного вина.

Чергова кумедна історія від тата, мамина м’яка посмішка, тепла рука чоловіка на моїй колінці, поцілунок в щоку від маленького бешкетника.

Опівночі знов залунає дзвін бокалів і всі загадають свої бажання. Хтось попрохає миру на землі, хтось здоров’я, а хтось просто скаже — дякую за все.

А на наступний день, не змінюючи своїй такій вже давній традиції, ми візьмемо гірські лижі та поїдемо кататись неймовірними засніженими горами.

Яке чудове життя.